Договір з фрілансером — це цивільно-правовий договір про надання послуг або виконання робіт (ст. 901–907 ЦКУ), який фіксує предмет, строки, оплату та права на результат. Без письмового договору замовник ризикує втратити права інтелектуальної власності на створений продукт і не зможе стягнути аванс у разі невиконання роботи.
Чому договір важливий навіть для «одноразової» роботи
Відсутність договору або робота «на словах» — це не економія часу, а відкладена проблема. Три найпоширеніші конфлікти між замовниками і фрілансерами: суперечки про обсяг роботи («я думав, це входить у завдання»), відмова підписувати акт або повертати аванс, та — найбільш критичне для IT — права на результат роботи залишаються у виконавця.
Обов'язкові елементи договору
1. Предмет і Специфікація. Договір має посилатися на конкретне технічне завдання або специфікацію (бажано як Додаток №1). Розмиті формулювання на кшталт «розробка сайту» без деталей — джерело конфліктів. Специфікація має описувати: що саме робиться, які вимоги до якості, як виглядає «готовий результат».
2. Строки. Конкретні дати — початок і кінець. Якщо проект поетапний — строки кожного етапу. Важливо передбачити правило: якщо замовник не надав матеріали або ТЗ вчасно — строки відповідно зсуваються.
3. Оплата. Розмір, валюта, порядок (аванс + фінальний платіж — найпоширеніший варіант). Момент оплати — дата зарахування на рахунок виконавця. При роботі з ФОП — вказати, що виконавець не є платником ПДВ (або навпаки).
4. Порядок приймання. Замовник має N робочих днів на підписання акту або надання письмових заперечень. Якщо мовчить — послуги вважаються прийнятими. Це захищає виконавця від «вічного приймання».
5. Права інтелектуальної власності. Ключовий пункт. Має бути: виключні майнові права передаються замовнику з моменту повної оплати; передача здійснюється відповідно до ст. 1113–1114 ЦКУ; виконавець гарантує оригінальність і відсутність прав третіх осіб.
6. Конфіденційність. Обидві сторони зберігають в таємниці умови договору та інформацію, отриману під час виконання. Строк — як мінімум 3 роки після закінчення договору.
7. Відповідальність. Пеня за прострочення оплати замовником — рекомендується подвійна облікова ставка НБУ (ч. 2 ст. 343 ГКУ). Штраф за прострочення виконавця — у відсотках від вартості, але не більше 10% (ч. 1 ст. 231 ГКУ).
Чого немає у більшості «шаблонних» договорів
Типові договори з інтернету часто містять помилки: одностороннє розірвання без підстав (суперечить ст. 651 ЦКУ), пеня без обмеження (суд зменшить), IP-положення відсутнє або неповне. Перед використанням будь-якого шаблону — перевірте ці три пункти.
Поширені запитання
Чи потрібен договір з фрілансером, якщо він фізична особа, а не ФОП?
Так. Якщо фрілансер — звичайна фізична особа, замовник автоматично стає його податковим агентом: зобов'язаний утримати ПДФО (18%) і військовий збір (5%) та сплатити ЄСВ зверху (22%). Договір із ФОП або юридичною особою позбавляє замовника цих обов'язків і знижує загальне навантаження.
Коли права на розроблений код або дизайн переходять до замовника?
Відповідно до ст. 1113–1114 ЦКУ, виключні майнові права на твір переходять замовнику лише якщо це прямо передбачено договором. Якщо пункт про передачу прав відсутній — автором і правовласником залишається виконавець, навіть після повної оплати. Тому IP-clause є обов'язковим у будь-якому договорі на створення цифрового продукту.
Що робити, якщо фрілансер отримав аванс і зник?
Замовник має право вимагати повернення авансу як безпідставно отриманих коштів (ст. 1212 ЦКУ) та стягнути пеню, якщо вона передбачена договором. За наявності письмового договору і підтвердження оплати (банківська виписка) — справа вирішується через суд або медіацію. Без договору довести факт і суму авансу значно складніше.