Правило, яке знають не всі замовники

За замовчуванням авторське право на будь-який програмний код належить розробнику, а не компанії, яка за нього заплатила. Це пряма норма Закону України «Про авторське право і суміжні права» — авторське право виникає в момент створення і автоматично належить автору.

Це означає: якщо ви найняли фрілансера або підрядну компанію і у вашому договорі немає спеціального положення про передачу прав, програмний код, сайт, мобільний додаток або будь-який інший результат роботи — юридично залишаються власністю виконавця. Ви можете ним користуватися відповідно до умов договору, але не можете його продати, ліцензувати або захистити від копіювання третіми особами.

Два механізми передачі прав

Законодавство України передбачає два способи оформлення IP-прав у договорах на розробку:

1. Передача (відступлення) виключних майнових прав — замовник стає повноправним власником результату, може використовувати його будь-яким способом, забороняти використання іншим, продавати або ліцензувати. Регулюється ст. 1113–1114 ЦКУ та ст. 31–33 ЗУ «Про авторське право».

2. Ліцензія — виконавець залишається власником, але надає замовнику право використання. Ліцензія може бути виключною або невиключною. Цей варіант часто використовується в SaaS-продуктах, коли розробник не хоче повністю відчужувати код.

Для більшості B2B-розробок правильний варіант — повна передача виключних майнових прав після оплати.

Що має бути в договорі

Ефективне IP-положення в договорі на розробку має містити: чітке визначення об'єктів передачі (код, документація, дизайн, бази даних); вказівку на повний обсяг майнових прав — відтворення, розповсюдження, переробка, публічне сповіщення, комерційне використання; момент передачі (рекомендується — з моменту повної оплати); гарантію виконавця про оригінальність результату та відсутність прав третіх осіб.

Наймані розробники vs підрядники

Для штатних розробників (трудовий договір) ситуація інша: якщо твір створений у межах трудових обов'язків, майнові права належать роботодавцю (ст. 16 ЗУ «Про авторське право»), якщо договором не передбачено інше. Але особисті немайнові права — право авторства, право на ім'я — завжди залишаються за автором і не можуть бути передані.

Практична порада

Перевірте всі чинні договори з підрядниками та фрілансерами. Якщо в них відсутнє або некоректно сформульоване IP-положення — укладіть додаткові угоди про передачу прав. Це особливо важливо перед залученням інвестора або продажем бізнесу — IP due diligence є стандартним елементом будь-якої угоди.